ТРАВМА ТА ВІДПОВІДАЛЬНА ЖУРНАЛІСТИКА

Ці матеріали були створені спільно з ініціативою Rory Peck Trust. Ініціатива спрямована на розвиток стійкості у журналістів-фрілансерів, що працюють в Україні. Супутні матеріали щодо фізичної та цифрової безпеки можете знайти тут, на їх сайті".

ВСТУП

Повідомляти про біль і страждання інших людей завжди важко.

Проведення інтерв’ю з тими, хто зазнав психологічної травми, особливо внаслідок конфлікту – складне завдання, незалежно від того, проводиться таке інтерв’ю відразу після інциденту або ж через багато років. Інформування про людські втрати під час війни однозначно відповідає суспільним інтересам, але спроби поговорити з людьми про вбивство близької людини або кількох членів їхньої родини або спільноти слід робити з належним умінням і делікатністю. Багато людей зазнали і продовжують зазнавати сильного болю, бачити кошмари і відчувати тривогу через власний травматичний досвід.

Представники медіа повинні переконуватися в тому, що їхня діяльність не викликає повторної травматизації, тобто не збільшує шкоду, заподіяну внаслідок насильства, тією шкодою, яку можуть спричинити дії недосвідчених або непорядних журналістів. У конфліктних або постконфліктних ситуаціях жертви насильницьких дій можуть неодноразово зазнавати страждань внаслідок неналежного висвітлення в ЗМІ, громадської байдужості, нездатності поліції/сил безпеки провести розслідування, несправедливості в судах, або “винагородження” винних під час процесу мирного врегулювання конфлікту.

Важливо, щоб журналісти, тележурналісти та фотокореспонденти працювали з потерпілими делікатно і конструктивно, уникаючи втручання, нехай і ненавмисного, до особистого горя людини та не заподіюючи їй ще більших страждань.

Цей ресурс, розроблений Дарт центром з журналістики та травми зі значним внеском журналістів-фрілансерів, які мають досвід роботи в Україні з ветеранами та жертвами насильницьких дій, надає рекомендації як працювати з вразливими групами населення з належною уважністю та відповідальністю.